Системи управління безпечністю харчових продуктів

HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points) – система аналізу небезпечних чинників і критичних точок контролю – науково-обгрунтована система, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації і контролю небезпечних чинників. Ця система довела свою ефективність і прийнята міжнародними організаціями.

 

Євроінтеграційний курс України та процес гармонізації українського законодавства з нормами та правилами Європейського Союзу є одним із основних рушійних стимулів до запровадження системи НАССР в Україні. В Україні ще в 2002 році, в існуючій на той момент редакції Закону України «Про якість та безпеку харчової продукції та продовольчої сировини», вперше було встановлено вимогу щодо поетапного переходу виробників харчових продуктів до застосування превентивної системи внутрішнього контролю заснованої на принципах НАССР. З тих пір цей Закон неодноразово переглядався, проте за десять років на державному рівні мало що було зроблено в напрямку розвитку правової основи для широкого впровадження систем НАССР.

 

Важливим кроком було набуття чинності Наказу МінАПК «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» від 01.10.2012 №590 (далі за текстом – Наказ). В 2014 році за основу та в цілому прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів” № 1602-18 від 22.07.2014, згідно з яким Закон України «Про безпечність та якість» викладено в новій редакції та з новою назвою «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі за текстом – Закон), дата набуття чинності 20.09.2015.

 

Встановлена вимога до поетапного переходу виробників харчових продуктів, заснована на принципах НАССР: ідентифікація й аналіз небезпечних чинників, пов’язаних із усіма етапами виробництва харчових продуктів, починаючи з приймання сировини і закінчуючи відвантаженням продукції кінцевому споживачу. Біологічні, хімічні і фізичні небезпечні чинники розглядаються з огляду їх впливу на безпеку продукту. У результаті аналізу небезпечних чинників визначаються Критичні Точки Контролю (КТК), їх критичні межі, а також процедури моніторингу і ведення записів.

 

Згідно Наказу, власники виробничих потужностей повинні продемонструвати свою здатність контролювати небезпеки і управляти пов’язаними з ними ризиками для забезпечення споживачів безпечними харчовими продуктами.

 

З метою поступового переходу виробниками на використання процедур НАССР, Законом України визначено перехідний період щодо їх впровадження, набирають чинності для:

 

–      потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), – через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону (з 20.09.2017);

 

–      потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), – через чотири роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону» (з 20.09.2018);

 

–      малих потужностей – через п’ять років з дня, наступного за днем опублікування цього Закону (з 20.09.2019)».

 

Отже, з поступовим запровадженням системи НАССР рівень захищеності українського споживача зростатиме. А для того, щоб система управління безпечністю харчових продуктів була впроваджена, Законом передбачені міри покарання за невиконання його вимог.

 

Так, в п.1, статті 64, розділ XI Закону «Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів» встановлена відповідальність за:

підпункт 4) невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від тридцяти до сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі від трьох до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності;

підпункт 8) використання незареєстрованих допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, якщо обов’язковість такої реєстрації встановлена цим Законом, – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат;

підпункт 9) реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів відповідно до вимог цього Закону, якщо реєстрація передбачена цим Законом, – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від дванадцяти до вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат;

підпункт 10) обіг непридатних харчових продуктів – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;

підпункт 11) порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів.

 

Ще одним із нововведень даного Закону є обов’язкове запровадження суб’єктами господарювання простежуваності за принципом “крок назад, крок вперед”, адже простежуваність є основою системи харчової безпечності. Порушення вимог щодо забезпечення простежуваності – тягне за собою накладення штрафів: 1) на юридичних осіб – у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат, 2) на фізичних осіб-підприємців – у розмірі від двох до трьох мінімальних заробітних плат.

 

 

 

Компетентність Органу з сертифікації систем управління ДП «Тернопільстандартметрологія» підтверджується:

 

– акредитацією Національного агентства з акредитації України на відповідність до вимог ISO/IEC 17021-1:2015 «Оцінка відповідності. Вимоги до органів, що здійснюють аудит і сертифікацію систем менеджменту» та ISO/TS 22003:2013 «Системи менеджменту безпечності харчових продуктів. Вимоги до органів, які проводять аудит і сертифікацію систем менеджменту безпечності харчових продуктів»;

 

– наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про призначення органів із сертифікації на виконання робіт із сертифікації систем управління в державній системі сертифікації» за № 758 від 27.06.2014.

 

Сертифікацію систем управління Орган має право проводити у 8 напрямках галузі економіки (ДСТУ ISO 9001:2009, ДСТУ ISO 9001:2015, ISO 9001:2015) та 4 категоріях харчового ланцюга (ДСТУ ISO 22000:2007).

 

Перелік послуг, які надає Орган з сертифікації систем управління ДП «Тернопільстандартметрологія»:

проведення діагностичних аудитів підприємств на предмет відповідності міжнародним стандартам якості (ISO 22000, HACCP, ДСТУ ISO 9001, ISO 9001, ISO 14001);

проведення передсертифікаційних аудитів підприємства;

сертифікація систем управління безпечністю харчових продуктів (на відповідність вимогам ДСТУ ISO 22000:2007, ISO 22000:2005), систем управління якістю (ДСТУ ISO 9001:2009, ISO 9001) та систем екологічного керування (ДСТУ ISO 14001:2006) та проведення технічних наглядів за сертифікованими системами;

надає відповіді на запити замовників стосовно процедури сертифікації систем управління.

 

 

Досвід Органу з сертифікації ДП «Тернопільстандартметрологія» доводить, що поряд з великими підприємствами, підприємства малих потужностей можуть успішно впровадити та сертифікувати систему НАССР. За допомогою наших спеціалістів – аудиторів, сертифікована система управління безпечністю харчових продуктів на підприємствах харчової промисловості нашої та сусідніх областей: ТОВ «Микулинецький Бровар», ТОВ «Загосервіс», ТОВ «Агро-Парк», ТОВ «Галичина Ласунка», ТОВ «М’ясопродукт МПК», ТОВ «Заготзбут», ТОВ «Кременецьке молоко», ТОВ «Благотрейд», ТОВ «Гольскі Світ Компані», ТОВ «Збаразький КХП», ТОВ «Пром-Дорекс», ТОВ «Віконт» (Тернопільська обл.) МПП «Колосок» (Закарпатська обл.), ТОВ «Свіженька» (Чернівецька обл.), ПВФ «М’ясопром», ТОВ «Агропобутсервіс» (Львівська обл.) та інші.

 

Зважаючи на важливість та надзвичайну актуальність впровадження системи управління безпечністю харчовими продуктами, заснованої на принципах НАССР, підприємствам-виробникам харчової продукції необхідно завчасно підготуватися до повного вступу в дію Закону для уникнення накладення штрафів та закриття підприємств.

 

ДП «Тернопільстандартметрологія» сприяє суб’єктам підприємницької діяльності щодо отримання необхідної інформації. Якщо у Вас виникли запитання, або є потреба замовити аудит, запрошуємо звертатися до Органу з сертифікації систем управління ДП «Тернопільстандартметрологія», який знаходиться за адресою;

вул.Оболоня, 4, м.Тернопіль, 46008

контактні телефони: (0352) 52-64-12, 067 922 47 32

e-mail: sertiftern@ukr.net

сайт: www.tercsm.te.ua