Як відрізнити справжню ікру від фальсифіката

Аби до свят не купити фальсифікат, а справді якісну ікру, варто уважно читати написи на упаковці.

– Ікра є дорогим продуктом, тому його часто підробляють, – розповідає інженер відділу стандартизації ДП „Тернопільстандартметрологія” Орися Дмитренко. – Найбільш обурлива підробка, коли штучну ікру продають як натуральну чи видають ікру менш цінної риби за ікру дорогих сортів. Це так звана асортиментна фальсифікація. Технології зараз такі, що лише у лабораторії можна відрізнити штучну ікру від натуральної. Але однієї важливої ознаки фальсифікатори все ж досягнути не можуть – ікринка при розкушуванні повинна тріскати, а її вміст – витікати. Штучна ікра прилипатиме до зубів і піднебіння і буде жуватися, як желатин.

Ще одним показником справжньої ікри є її запах. Справжня ікра повинна мати дуже тонкий, ледь чутний аромат риби. Різкий запах риби означає, що ікру ароматизували тузлуком – сольовим розчином з оселедця.

Виробництво ікри регулюють певні стандарти.

– ГОСТ 18173-72 – „Ікра лососева зерниста баночна”, ГОСТ 7442:2002 – „Ікра зерниста осетрових риб” і ГОСТ 6052-79 – „Ікра зерниста осетрових риб пастеризована”, – зазначила інженер відділу стандартизації ДП „Тернопільстандартметрологія” Орися Дмитренко. – Ікра, виготовлена за ГОСТом, свідчить про те, що вона – зі свіжої риби. Якщо є маркування ТУ, то це говорить про те, що ікра нижчої якості і що вона може бути вироблена з замороженої сировини.

Чорна і червона – умовно

• Чорна ікра, а правильно називати цей продукт „ікра зерниста осетрових риб” – на колір далеко не завжди чорна, – зазначає фахівець. – Її забарвлення залежить від виду риби, з якої її добувають. Чим вона світліша, тим цінніша і дорожча. Найбільше цінують „царську” ікру, вона – золотистого кольору. Її добувають з осетрових риб, вік яких більше 60 років. Це унікальний продукт, на масовому ринку такої ікри немає.

Хорошою ікрою вважають ту, яка має забарвлення від сріблясто-чорного до сірувато-коричневого. Ікринки мають бути блискучі, однакові за розміром, не злипатися між собою. Найцінніша – ікра белуги. Вона найпоживніша, ікринки найбільші, за смаком нагадує смак лісового горіха. Ікра стерляді має найдрібніші ікринки, але за корисністю мало поступається ікрі белуги. Ікра севрюги є і більша, і дрібніша, а осетрова – середня за величиною. Остання на смак м’якша за ікру інших риб.

Червона ікра, або ікра лососева зерниста, – теж не завжди яскраво-червоного кольору. Її забарвлення також залежить від виду риби, з якої її добувають.

• Відтінки червоної ікри бувають від ніжно-рожевого до жовто-оранжевого, колір на якість ікри не впливає, а лише свідчить, з якого виду риби вона отримана, – зазначає Орися Дмитренко. – Лососева ікра має ікру великого розміру, форелева – дрібніша. Добувають червону ікру і з інших риб сімейства лососевих. До речі, на упаковці ікри повинно бути зазначено, з якої вона риби.

Пастеризований делікатес має твердішу оболонку, але всередині ікринки мають – м’які і з неї при розкушуванні легко витікає весь вміст.

Як побачити фальсифікат

Важливою інформацією для споживача є дата виготовлення ікри, яка зазвичай витиснена на банці.

• Нефальсифікована ікра – коли цифри витиснені зсередини кришки, вони опуклі, якщо ж цифри втиснуті зверху на банці – це має викликати підозру, – зазначила Орися Дмитренко.

У виробницві ікри використовують сіль, соняшникову рафіновану олію, кукурудзяну чи оливкову, гліцерин і консерванти – уротропін і сорбінову кислоту. Якщо складників більше, це повинно споживача насторожити.

Щодо консервантів, то їх може бути один-два чи більше. Якщо їх більше, ніж два, то таку ікру краще не купувати і тим більше не давати дітям. Уротропін, сорбінова кислота – це традиційні консерванти. Останнім часом ще почали використовувати бензоат натрію Е211 і особливо небажаний для споживача формалін Е 240.

Якщо ікра в скляній банці, її можна оцінити на вигляд. Якщо ємність перевернути, то в ідеалі ікринки повинні триматися і не падати вниз, тобто там не має бути надто багато рідини. Якщо купуєте делікатес у металевій банці, її теж варто потрусити біля вуха. Вона не повинна сильно „булькати”, тобто рідини всередині не має бути багато.

Ікру на вагу (бочкову) теж можна оцінити на вигляд, але важко перевірити, коли відкрили бочку. Адже термін зберігання такої ікри – лише чотири місяці.

• Щодо виробника, то варто купувати ікру того виробника, продукцію якого вже купували і її якістю були задоволені, – зазначила Орися Дмитренко. – Загальне правило таке: довіряти тому виробнику, який перебуває у місці, де та риба водиться. Червону ікру привозять із Далекого Сходу, чорну – переважно з Каспію. Виробники свіжої ікри – це Росія, Америка, Канада тощо. Інші виробники працюють переважно з замороженою сировиною.

Ще одна важлива ознака якісного продукту стосується дати виробництва. Час нересту риб припадає на кінець весни і літо, деякі види нерестяться восени. Якщо ж ікра виготовлена в грудні, січні чи лютому і, наприклад у Києві, то вже зрозуміло, з якої сировини її зробили і скільки часу ікра пролежала замороженою.

Що означають написи на упаковці

* За інформацією Орисі Дмитренко