Яке масло найбільш “масляне”

Жирність масла може бути різною, і від цього воно не стає несправжнім. Ілюзія масла – це спреди, продукти, які виготовляють з рослинних і молочних жирів та різних добавок. Медики вважають їх шкідливими для здоров’я

Від лікарів не раз доводилося чути, що справжнім можна вважати лише масло, яке має жирність 82 % і більше. Мовляв, усе інше маслом назвати неможна. Одначе це не зовсім так.

– Люди не знають стандартів, не мають документів, тому і переконані, що справжнє масло лише те, що має жирність 80 % і вище, – розповідає інженер відділу стандартизації ДП «Тернопільстандартметрологія» Орися Дмитренко. – Насправді, справжнє масло має кілька видів, які розрізняють за вмістом жиру. Але цей жир є виключно молочним. Там, де в назві продукту є слово «масло», не може бути іншого жиру, окрім молочного.

Не можна сказати, що найкраще масло те, що найжирніше, пояснює фахівець. Тому, що різне за жирністю масло може бути і хорошої, і гіршої якості за органолептичними показниками, наприклад, з огляду на те, як була підібрана сировина.

Масло – лише з молока

– Якщо були гігієнічні порушення, молоко буде мати запах, який воно не повинно було б мати, – зазначає Орися Дмитренко. – Чи якщо тварин годували самим жомом, а нічим іншим, то молоко буде мати жомовий присмак. Ці фактори будуть впливати на смак і запах масла. Який тоді сенс з того, що там найбільше жиру, якщо його їсти неможливо через запах і смак. Тому кожен вибирає таке масло, яке підходить йому за жирністю в плані здоров’я. Я наприклад, хочу менше холістерину, тому вибрала б краще бутербродне масло, де жирність найменша. А діти, молоді люди, яким потрібно більше калорій, можуть вибирати масло з найбільшою жирністю. Але наголошую – усе це є справжнім маслом, яке виробляють з молочного жиру. Усе воно виготовляється за державним стандартом ДСТУ 4399:2005.

Маслом прийнято вважати продукт, який виробляють з вершків, з вмістом молочного жиру не менше 61,5%. Сировиною для масла можуть бути свіжі вершки, сухі вершки, які потім відновлюють, підсирні вершки. Найпоширеніше масло в торгівельній мережі – «вершкове селянське». За стандартом воно має мати жирність 72,5-79,9%. У магазинах найбільше масла жирністю 72,5-73,5%. Масло з жирністю 80-85% класифікують як «вершкове екстра». Таке частіше можна побачити у великих супермаркетах. «Вершкове бутербродне» масло має жирність 61,5-72,4%. Масла з найменшою жирністю чомусь рідко можна побачити в продажі. А топлене масло – не менше 99%, це практично сам жир.

Залежно від технологічних особливостей та органолептичних показників, масло вершкове поділяють на солодковершкове чи кисловершкове. Солодковершкове виготовляють зі свіжих солодких вершків, кисловершкове – із сквашених вершків, як і домашнє масло. А ще до масла можуть додавати сіль, стандарт передбачає таку можливість. Солоне солодковершкове чи солоне кисловершкове масло не дуже поширені, але мають право бути.

Термін придатності масла залежить від упаковки і температури зберігання. Масло з меншою жирністю має більше вологи, тому і термін зберігання менший.

– Якщо масло запаковане у пергаменті, то може зберігатися не більше 15 діб при температурі від 0 і нижче. Якщо температура від 0 до +6, термін придатності – 3 доби, – розповідає Орися Дмитренко. – А якщо зберігають від 0 до -6 у фользі, тоді селянське і екстра можна зберігати 35 діб, а бутербродне – 15 діб.

Спред – лише на чверть з молока

Державний стандарт  ДСТУ 4445:2005 регламентує виробництво спредів та жирових сумішей. Жири тут і молочні, і рослинні.

– Спред – це харчовий жировий продукт, який складається з молочного та рослинного жиру, – пояснює Орися Дмитренко. – Масова частка загального жиру 50-85%. Молочного жиру там має бути не менше 25% від загального жиру. Консистенція може бути щільною, м’якою, з харчовими добавками, наповнювачами, вітамінами, або без них. Жирова суміш – це теж суміш молочних і рослинних жирів, але від спреду відрізняється жирністю. Масова частка загального жиру не менше ніж 99%. Частка молочного жиру така ж, як у спреді. Суміші теж можуть бути з додаванням ароматизаторів, антиоксидантів, вітамінів, різних добавок.

Спреди, як і масло, бувають солодковершкові, солоні, кисловершкові, з наповнювачами. Суміші бувають солоні або несолоні.

– 10 років тому запровадили цей стандарт, – розповідає Орися Дмитренко. – Щоб унеможливити фальсифікацію вершкового масла, заборонено в назві спредів та жирових сумішей вживати слово «масло» або це слово в інших словосполуках. «Масло легке», «полегшене», «надлегке», «маселко», «маслечко» – усе це не масло. Люди повинні знати, що в таких продуктах навіть сліду масла може не бути. Тому звертайте увагу на назву продукту – чи це масло, серед чи жирова суміш, а потім читайте склад, з яких жирів його виготовили, і робіть свідомий вибір. Так трансжири в нас узаконені, але їх кількість обмежується стандартом, і споживач має бути попереджений для того, щоб зробити свідомий вибір продукту.

Джерело: http://te.20minut.ua/